Український клуб фанів FIAT / CLUB UCRAINO TIFOSO DELLA FIAT

[Rat]

На травневі свята збираюсь відпочити в Тур"їй Поляні. До Львову доїхати - тут все зрозуміло. Цікаве починається зі Львову.

Від Львову до Тур"їй Поляни доїхати можна двома варіантами:

Варіант 1.

[Rat]

Запитав в хозяїв садиби, як краще їхати, сказали через "Стрий - Сваляву" дорога краще буде.

[Rat]

За результатом:

перший відрізок шляху: Київ - Львів - Свалява (траса М-06) - без питань.

другій відрізок шляху: Свалява - Турья Поляна (дорога Т0712) - водоспад Воєводин - цікавіше.

Без заїзду у Сваляву, зїзджаємо з М-06, та повертаємо на Поляну (дорога Т0712). Ітак, нормальна дорога після Поляни закінчується. Швідкість 40-50 км/год, падає до 30 км/г в селах (місцеві їздять швидше, але вони знають де ями).

Оленівський перевал - дороги немає, їзда на першій/другій передачі (до 30 км на годину) по узбіччю (де є можливість) - після перевалу трошки краще, можна їхати місцями 50...60 км/год.

При з'їзді на Тур"ю Поляну, на подив дорога без жодних дирок, можливо спокійно їхати 60-80 км/г (більше розгорятися не стоїть, бо дорога вузька, та є закриті повороти та по дорозі відбувається рух не тільки транспорту а також пішоходів, мотоблоків, корів, велосипедистів ).

Після Турєї Поляни, ще кілометра чотири – п’ять, дуже сносна асфальтована дорога, практично без дирок/ямок, їхати зі швидкістю 60-80 км не проблема, але знову ж таки - більше розгорятися не стоїть, бо дорога вузька, є закриті повороти та по дорозі відбувається рух не тільки транспорту, а також пішоходів, мотоблоків, корів, велосипедистів та інш. ).

Після каскаду ГЄС в напрямку до Воєводина водоспаду – ґрунтовка ще кілометра два - три. Як для ґрунтовки сносна (є водостоки, відведення струмків, схіл штучно усилений від оползнів - це пояснюється тим, що наприкінці цієї ґрунтовки є електропідстанція) але завузька, з однієї сторони тиче річка Шипот, роз’їхатися із зустрічними авто досить складно), їхати можливо зі швідкістю 20…30 км /г. Загалом на позашляховику (або авто з високим кліренсом) можна і швидше.

Звідси вже до садиби та далі до водоспаду їде кам’янка – кошмар міських авто та радість для членів клубу 4х4. Місцями укатана як бруківка, але місцями стирчіть каміння, або бугри з відповідними провалами, які проїхати на легковому авто досить складно (з однієї сторони крутий схіл, з іншої – річка, обїхати буває неможливо, потрібно тихенько переповзати. Їхав на першій передачі, дуже повільно, без ривків та різких підгальмовувань. На позашляховику або на високому авто (місцеві їздять швидше та навіть вночі).

Після садиби, до водоспаду – тільки для «настоящіх» позашляховиків з повними приводом, який можна примусово включати (на власні очі бачив, як брутальний важкий шеві не зміг заїхати тому що не включився передній міст) або квадроциклів, та з досвідом їзди по камінню.

Для всіх інших, пішки.

П.С. безпосередньо можливість проїзду для чотирьохколісного транспорту закінчується метрів за 500...700 до водоспаду. Далі або пішки, або на горних байках з переповзанням через повалені дерева, навіть на конях до водоспаду не їздять.